ПРОСТО. ШВИДКО. СИЛЬНО. НАДІЙНО.

Нерозкритий потенціал біостимуляторів

Ефективність біостимуляторів досить сумнівна. Наукових доказів недостатньо. Сьогодні дослідники з Кільського університету представляють перші результати багаторічного дослідження фосфіту.

АВТОР

Проф. д-р Джозеф Александр Феррет,

Кільський університет

Сьогодні використання засобів захисту рослин і добрив все частіше піддається критиці. Політика реагує на це значними законодавчими обмеженнями, щоб зменшити втручання у природу. У той же час підприємства вже давно звужують спеціалізацію сівозмін. Як наслідок, протягом останніх років спостерігається застій урожайності або навіть її зниження. Перед фермами постало таке питання: Як забезпечити врожайність із високими показниками якості та кількості, незважаючи на такий розвиток? Чи є нові способи?

БІОСТИМУЛЯТОРИ – ЯК ВИХІД ІЗ СИТУАЦІЇ?

У майбутньому так звані біостимулятори можуть стати важливою складовою інтегрованого рослинництва, призначення яких полягає в забезпеченні врожайності та підвищенні ефективності поживних речовин. Про це свідчать результати тривалого дослідження фосфіту. Основна відмінність біостимуляторів від засобів захисту рослин або добрив полягає в тому, що ефект досягається не безпосередньо речовиною. Біостимулятори викликають певні реакції всередині рослин, здійснюючи таким чином непрямий вплив. Загалом ефект від застосування біостимуляторів може бути дуже різним, зокрема посилення росту коренів, краща доступність поживних речовин, підвищення врожайності, кращий захист від екстремальних погодних явищ, наприклад, засуха, або підвищення показників якості.

Sonderdruck_topagrar_Biostimulatoren_2019_08

Під час тривалого дослідження дослідники Кільського університету продемонстрували позитивний вплив фосфіту на ріпак.

Біостимулятори не є новинкою для сільського господарства, але в минулому вони були досить нішевими, оскільки було багато альтернатив. Зростаючі проблеми в землеробстві привертають все більше уваги.

 

ЧИ ОБҐРУНТОВАНИЙ ТАКИЙ АЖІОТАЖ?

Це запитання було поставлено ще у 2004 році Інститутом фітопатології Кільського університету. Вважалося, що для сприйняття цієї групи продукції необхідні лише переконливі наукові докази. Вчені розпочали дослідження з безперервного польового випробування фосфіту, зменшеної форми фосфату, на ріпаку. Результат: Фунгіцидного впливу не виявлено. У середньому врожай ріпаку збільшився за 14 років на 2,45 ц/га порівняно з контрольним зразком, не обробленим фосфітом. Покращилося споживання ріпаком поживних речовин, а також збільшилася кількість стручків.

Чому в Кільському університеті так зосередились на неорганічній сполуці? Усе пояснюється тим, що всі інгредієнти продукції можна точно виміряти, а навколишні умови не відіграють під час внесення фосфіту такої значної ролі, як під час внесення так званих біологічних препаратів (екстрактів морських водоростей або мікроорганізмів). Було вибрано саме фосфіт, оскільки вже в 90-их роках результати міжнародних досліджень свідчили про позитивний вплив зменшеної форми фосфату. Листя й коріння поглинають фосфіт так само швидко, як і фосфат з основних поживних добрив. Однак ефект від внесення фосфіту вважається низьким, оскільки рослина не може перетворити його на фосфат.

КОРОТКА ІНФОРМАЦІЯ

Біостимулятори почали привертати до себе все більше уваги, з тих пір як через звуження спеціалізації сівозмін та зменшення активних речовин у засобах захисту рослин спостерігається застій урожайності.

Багаторічне дослідження Кільського університету розкриває потенціал фосфіту.

Фосфіт збільшує врожай ріпаку в середньому на 2,45 ц/га, а картоплі – на 42,5 ц/га.

У пшениці в результаті внесення фосфіту підсилюється ріст коріння.

Час на дослідження було втрачено: Наразі мало незаперечних результатів того, як працюють біостимулятори. Тим не менш, протягом останніх десятиліть з’явилось багато публікацій, у яких повідомлялося про підвищення врожайності та покращення цвітіння та плодоношення. Тому необхідно було дослідити причини таких позитивних наслідків.

РЕЗУЛЬТАТИ БАГАТОРІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ, ЯКІ ПРОВОДИЛИСЬ НА РІПАКУ

Протягом останніх 14 років дослідники Кільського університету обробляють ріпак спеціальним складом із фосфіту калію та амонієвого азоту. Вміст фосфору у фосфіті становить 38 % P2O5. Використовуваний продукт походить зі США та продається в Німеччині під назвою «NutriPhite Magnum S». Серед великої кількості препаратів, які містять фосфіт, вчені в Кілі вибрали саме цей продукт, оскільки він має найсильніший можливий склад і найвищу ефективністю діючих речовин.

tab1

tab2

Точне випробування з чотирма повторами було проведено на дослідній фермі Кільського університету у Шлезвіг-Гольштейні. Складові багаторічного дослідження:

  • обробка восени з нормою внесення 0,5 л/га під час фази 4 листків;
  • обробка навесні з такою ж нормою внесення 0,5 л/га на початку фази росту;
  • необроблений контрольний зразок для порівняння;
  • уніфіковане керування запасами.

Невеликі земельні ділянки оцінювались у порівнянні з необробленими контрольними варіантами з початку жовтня до завершення вегетаційного періоду на предмет інтенсивності й частоти ураження збудниками гниття кореневої шийки та стебел, склеротиніозом і вертицильозом. У той час як серед збудників домінував фітопатогенний гриб Phoma lingam, а в кінці вегетації спостерігався вищий рівень зараженості вертицильозом, відсоток ураження склеротиніозом становив щонайбільше 3 %. Порівняно з необробленим контрольним зразком після внесення фосфіту не виявлено відмінностей у зараженості, а отже, і його фунгіцидної дії.

Крім того, вчені Кільського університету порівняли кількість стручків на рослині після обробки фосфітом із необробленим контрольним зразком. Результат: У середині року на головному пагоні утворюється на два стручки більше, на першому боковому пагоні на чотири, а на другому боковому пагоні на п’ять. Це призводить до підвищення врожайності в середньому на 2,45 ц/га порівняно з необробленим контрольним зразком. Якщо припустити, що ціна ріпаку 35 €/ц, чистий прибуток збільшується прибл. на 85,75 €/га. Біостимулятор NutriPhite Magnum S можна застосовувати зі звичайними засобами захисту рослин. Додаткові витрати на транспортування не враховуються. Чиста ціна препарату становить 28,50 €/л (Огляд 1, стор. 57).

Під час дослідження також з’ясовано: завдяки обробці фосфітом ріпак використовує поживні речовини більш ефективно. При однаковому внесенні добрив і збільшенні врожаю в середньому на 2,45 ц/га порівняно з необробленим контрольним зразком можна зібрати й перевезти 8,2 кг азоту/га (Огляд 2). Зерно ріпаку містить прибл. 3,35 кг азоту/ц. Збільшення врожайності та винесення більшого об’єму азоту свідчать про підвищення ефективності азоту.

tab3

ПРИНЦИП ДІЇ ФОСФІТУ

Після того, як позитивні наслідки обробки фосфітом можуть бути доведені, виникає питання: який вплив здійснює фосфіт на фізіологічний обмін речовин рослини, або як можна пояснити ефективність фосфіту.

Згідно з результатами міжнародних досліджень допускається, що причина ефективності полягає у фітогормонах і залежних від них ферментів. Оскільки нітратредуктаза є ключовим ферментом у засвоєнні азоту рослинами, увагу було зосереджено саме на цьому ферменті.

Нітратредуктаза використовується рослиною для перенесення джерел азоту, необхідного для розвитку органів рослини (коріння, стебло, листя, плоди). Таким чином підвищена активність нітратредуктази забезпечує зміцнення органів рослини.

Для дослідження цього припущення вчені провели кілька експериментів у лабораторії. Вони вирощували рослини у спеціальному ґрунті. Потім вони обприскували їх різною кількістю фосфіту. Співробітники вивчали активність нітратредуктази через однакові інтервали часу. Порівняно з необробленим контрольним зразком активність нітратредуктази була на 8 % вищою на дев’ятий день після внесення (Огляд 3).

ПОДІБНИЙ ВПЛИВ НА ПШЕНИЦЮ

Після того, як протягом багаторічного дослідження було доведено стимулюючий ефект як у польових умовах, так і за незмінних умов у теплиці, вчених зацікавило, чи може препарат, який містить фосфіт, збільшити нітратредуктазу у пшениці. Може!

Порівняно з необробленим контрольним зразком пшениця, оброблена фосфітом (NutriPhite Magnum S) у лабораторії, демонструє збільшення активності нітратредуктази на 10 % на п’ятий, сьомий і дев’ятий дні після внесення (Огляд 4).

Чи підтверджуються ці результати в польових умовах?

Наразі у Шлезвіг-Гольштейні (на фермі, Панер/Шмьоль) триває трирічне польове дослідження, мета якого полягає у з’ясуванні впливу протруєння фосфітом (норма внесення NutriPhite Magnum S 30 мл/ц насіння) на ріст пшениці. Під час кожного з чотирьох повторів дослідники відбирали на земельній ділянці за допомогою розпірного циліндра (діаметр 8,5 см, глибина 30 см) випадкову кількість рослин (не більше десяти) із їхніми надземними частинами та корінням.

Перші результати демонструють, що фосфіт позитивно впливає на ранній розвиток коренів. Порівняно зі зразком, необробленим фосфітом, маса коріння збільшилась на 7,4 % через дев’ять тижнів після висівання (EC 20, 7.12.2019) і на 50 % навесні (EC 29, 3.4.2019). Чи призводить збільшення маси коріння також до підвищення врожайності демонструють розрахунки нижче.

Тим не менш, перші результати доводять позитивний стимулюючий ефект фосфіту.

tab4

ПЕРЕВАГИ ВІД ВНЕСЕННЯ ФОСФІТУ ДЛЯ КАРТОПЛІ

Незалежно від Кільського університету, вплив фосфіту (NutriPhite Magnum S) на картоплю (використовувалось дванадцять різних сортів) протягом одинадцяти років (2008–2018) (проведено 46 експериментів) вивчали також фахівці Kürzinger agro nord GbR у Грос-Люзевітц.

ПЕРЕВАГИ ВІД ВНЕСЕННЯ ФОСФІТУ ДЛЯ КАРТОПЛІ

Незалежно від Кільського університету, вплив фосфіту (NutriPhite Magnum S) на картоплю (використовувалось дванадцять різних сортів) протягом одинадцяти років (2008–2018) (проведено 46 експериментів) вивчали також фахівці Kürzinger agro nord GbR у Грос-Люзевітц.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДІЮЧОГО ЗАКОНОДАВСТВА

Загальні умови не уніфіковані

Залежно від походження, біостимулятори можна поділити на чотири основні групи, які мають різну спеціалізацію:

  1. Мікроорганізми
  2. Природні сполуки, наприклад, морські водорості
  3. Органічні сполуки, наприклад, амінокислоти, гумінові та фульвові кислоти
  4. Неорганічні сполуки

Юридично біостимулятори в Німеччині належать до засобів зміцнення рослин, допоміжних засобів для рослин і ґрунту. Це пов’язано з тим, що біостимулятори не діють безпосередньо як добрива та не мають прямого цілеспрямованого впливу на шкідників і збудників хвороб рослин. Проте ця національна класифікація завжди була лише «тимчасовим рішенням». Кожна країна в ЄС також діє по-різному, що серйозно спотворило події на європейському ринку в минулому. У той же час правова невизначеність сповільнила подальші інновації та дослідження в цій галузі. Тому в майбутньому біостимулятори в ЄС мають пройти єдину класифікацію. Ця галузь отримає власну групу продуктів у майбутній Директиві ЄС про добрива.

final

Джерело інформації:

https://www.topagrar.com/acker/aus-dem-heft/biostimulantien-schlummerndes-potenzial-11610633.html

 

Використання матеріалів, розміщених на сайті компанії «Агріматіка» дозволяється лише за умов прямого посилання на http://agrimatika.com.ua/  або безпосередньо на адресу матеріалу на сайті. У разі відсутності посилання на використані матеріали, для правопорушників передбачається застосування заходів юридичної відповідальності.

Стаття “Науковий потенціал біостимуляторів”

Biostimulatoren_2019_08